СТОП - БУЛІНГ!
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
– систематичність (повторюваність) діяння;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
– дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Адміністративна відповідальність за булінг
Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Права та обов’язки здобувачів освіти
У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:
– особи, які постраждала від булінгу (цькування),
– особи, які стали свідком боулінгу,
– особи, які вчинили булінг (цькування).
При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:
– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Права та обов’язки освітян
Педагогічним працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітей про випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:
– розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
– скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;
– забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу також розширились. Відтепер вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю і зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
В Україні діє національна дитяча гаряча лінія (з 12.00 до 16.00)
116 111 або 0-800-500-225.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Види домашнього насильства та їх ознаки:
- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися)
- На кого поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству?
Незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:
- подружжя;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
- особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
- особи, які мають спільну дитину (дітей);
- батьки (мати, батько) і дитина (діти);
- дід (баба) та онук (онука);
- прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10)вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
- Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів; лише у випадках домашнього насильства)
- Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців; у випадках домашього насильства)
- Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (поліцією; у випадках домашього насильства)
- Направлення кривдника на проходження програми для кривдників (судом або за згодою; у випадках домашього насильства)
Що робити, якщо випадок насильства трапився?
Зверніться для зняття побоїв!
У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.
Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.
Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до судово-медичної експертизи.
Криворізький міжрайонний відділ судово-медичної експертизи: м.Кривий Ріг, вул.Криворіжсталі, 2Б.
В подальшому висновок експерта буде вагомим доказом у суді.
Складіть письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення!
У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано НЕГАЙНО звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта, до якого можна звернутися у разі . У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.
На екран!!!!!
- 102 – поліція;
- 103 - швидка допомога;
- 116 123, 0-800-500-335 - Національна гаряча лінія з протидії насильству та торгівлі людьми (ГО “ЛаСтрада”).
- 1547 - Всеукраїнська гаряча лінія підтримки потерпілих від насильства (цілодобово)
- 0-800-213-103 – Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги
Що робити, якщо ви тривалий час страждаєте від насильства, але до поліції ви ще не готові звертатись?
Вам потрібна підтримка і допомога, у тому числі психологічна. Для цього у нас в місті працюють декілька служб.
Куди звертатись за допомогою у м. Кривий Ріг?
- Департамент у справах сім’ї, молоді та спорту: пл.Молодіжна, 1;
- Комітети у справах сім’ї та молоді — при виконкомах районних у місті Кривому Розі рад:
- Криворізький центр соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді: 50076, м.Кривий Ріг, вул. Балакіна (Павла Глазового), 4-а ,тел.097-357-71-00;
Юридична допомога
Пам“ятайте, особи, постраждалі від домашнього насильства, мають право на призначення адвоката/юриста за рахунок держави.
Куди звертатись у такому випадку?
Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
- вул.Качалова, 2, тел. (098)040-83-70, (097)-531-97-96; (097)531-65-81
- вул. Героїв АТО, 30, тел. (097)139-88-57;
- вул. Станіслава Конткевича, 37, (067) 276-54-76;
- пр.Перемоги, 33а, тел.067-118-34-90
Особи, які постраждали від домашнього насильства, можуть отримати допомогу юристів для стягнення аліментів, розлучення, розподілу майна, представництва інтересів як потерпілої в кримінальній справі.
Телеграм-чати для підтримки осіб, які страждають від домашнього насильства:
Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»
https://t.me/Non_Violence_Bot
Чат-бот #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot
Якщо ви страждаєте від насильства, не мовчіть! Звертайтесь за допомогою!
height="600" id="doc_32903" scrolling="no" src="https://ru.scribd.com/embeds/510008945/content?start_page=1&view_mode=scroll&access_key=key-TAcfngVxPf0Z1eUpvAgD" title="photo_2020-07-16_13-18-02" width="100%">